1. Ліквор відбирається лікарем та одразу доставляється на пункт забору біологічного матеріалу. 2. Перед спинномозковою пункцією слід протягом 6–12 годин припинити, по можливості, внутрішньовенні, пероральні, підшкірні введення рідин, ліків. 3. Відбір біоматеріалу проводиться до початку лікування антибактеріальними, імунобіологічними, протигрибковими, противірусними препаратами. 4. При контролі лікування (перед початком лікування та після закінчення курсу лікування): а) без прийому імунобіологічних, антибактеріальних, протигрибкових, противірусних препаратів – через 5-7 днів; б) з прийомом імунобіологічних, антибактеріальних, протигрибкових, противірусних препаратів – не раніше, ніж через 14 днів. 5. Час прийому відбору зразка: 08:00-13:00.
Герпетична вірусна інфекція (ГВІ) або герпес – це ціла група вірусних захворювань. Назва «герпес» походить від грецького слова herpes - «повзучий». Ця підступна інфекція може вражати не тільки шкіру та слизові оболонки, але також центральну нервову систему (ЦНС) і внутрішні органи. Крім того, герпес може порушувати нормальний перебіг вагітності та вносить дискомфорт в статеве життя. Типи вірусів герпесу Сімейство герпесвірусів (Herpesviridae) налічує понад 80 представників, 8 з яких патогенні для людини: • герпесвіруси I і II типів – віруси простого герпесу (ВПГ), HSV-1 і HSV-2; • герпесвірус III типу – варицелла-зостер вірус (ВЗВ, VZV); • герпесвірус IV типу – вірус Епштейна-Барр (ВЕБ, EBV); • герпесвірус V типу – цитомегаловірус (ЦМВ, CMV); • герпесвірус VI типу – винуватець синдрому хронічної втоми (СХВ) у дорослих пацієнтів і «помилкової краснухи» у малюків. Герпесвіруси VII і VIII типів у даний час ще не вивчені повністю. Однак вчені припускають, що вірус VII типу може бути пов'язаний з лімфопроліферативними захворюваннями (до них відносяться деякі форми лейкозів і гемобластозів), а вірус VIII типу – з саркомою Капоші. Найпоширеніші штами – це I і II типи, віруси простого герпесу. ВПГ-1 зазвичай зосереджений в ротовій порожнині, вражаючи також очі, шкіру. «Район проживання» ВПГ-2 – область геніталій, за що його називають урогенітальним герпесом. Небезпека герпесвірусів полягає в тому, що вони здатні вражати практично будь-який орган або цілу систему людського організму. Доведено прямий зв'язок вірусів герпесу з виникненням онкологічних захворювань, захворювань центральної нервової системи та імунної системи. Крім того, герпес I типу може привести до проблем із зором, помутніння рогівки, розвитку більма та навіть до повної сліпоти. Урогенітальний герпес (II тип) нерідко виступає причиною безпліддя, неможливості виносити вагітність, різних дефектів і каліцтв плоду, мертвонародження або смерті дитини незабаром після народження. В МЦ "Екомед" можна визначити: наявність антитіл до герпесу 1 і 2 типу IgМ, IgG; ВАЖЛИВО! Наявність антитіл IgM вказує або на недавнє зараження вірусом, або на загострення хронічної форми. Ці антитіла виробляються через 4-6 днів після першого попадання вірусу в кров і циркулюють в ній 1-2 місяці. Через півтори-два тижні з моменту інфікування з'являються антитіла IgG, які залишаються в крові на все життя. Крім того, в лабораторії проводяться і ПЛР-дослідження, за допомогою яких можна визначити наявність в організмі не антитіл, а ДНК самих вірусів герпесу 1 і 2 типів: • Herpes simplex virus типи 1 + 2 ПЛР (зішкріб, сеча, біоптат, змив з кон'юнктиви ока); • Herpes simplex virus типи 1 + 2 ПЛР (плазма крові);
