Важливою умовою забезпечення якості лабораторного дослідження крові є забір матеріалу натще в ранковий час (до 11.00). За 12 годин до дослідження слід виключити: • прийом алкоголю; • куріння; • прийом їжі; • обмежити фізичну активність; • виключити емоційне збудження та фізичні навантаження (біг, підйом по сходах); 2. Вранці, в день забору крові можна випити воду. 3. Виключити прийом ліків; якщо скасувати прийом ліків неможливо, необхідно проінформувати про це лікаря або реєстратора в лабораторії; 4. Кров слід здавати до проведення фізіотерапевтичних процедур та рентгенологічного, ендоскопічного, і ректального досліджень; 5. Бажано відпочити 10-15 хвилин перед взяттям крові.
Бореліоз (синоніми: хвороба Лайма, кліщовий бореліоз, Лайм-бореліоз) – це інфекційне захворювання з трансмісивним шляхом передачі, що характеризується ураженням нервової системи, шкіри, серця та суглобів. Здорова людина не може заразитися цією інфекцією від хворої. Для бореліозу характерна весняно-літня сезонність, обумовлена періодом активності кліщів. Лайм-бореліоз найчастіше реєструється в Північній Америці, Європі, Азії та Австралії. Причини виникнення бореліозу Причиною розвитку хвороби Лайма є спірохетоподібний мікроорганізм роду Borrelia (Борелія). Ця бактерія має форму спіралі та здатна здійснювати активні поступальні рухи. Інфекція потрапляє в організм людини зі слиною кліща під час укусу. Можливе зараження при потраплянні на травмовану шкіру фекалій кліща або при неправильному видаленні паразита. Потрапивши в системний кровотік, бактерії поширюються по всьому організму. Імунітет до бореліозу нетривалий, і через 5–7 років можливе повторне зараження. Інкубаційний період може становити від 3 до 32 днів. ія, ЕКГ, магнітно-резонансна томографія. У більшості випадків лікування бореліозу має проходити в стаціонарі, але за легкого перебігу та не сильно виражених клінічних симптомів можливе й амбулаторне лікування. Наслідки бореліозу можуть бути досить важкими, особливо у дітей. Основні ускладнення цього захворювання такі: • перехід у хронічну форму; • ураження нервової системи; • запалення оболонок серця; • проблеми з зором (іридоцикліт); • інвалідизація; • ревматоїдний артрит; • атаксія (порушення координації рухів) • недоумство у дітей; • у важких випадках летальний результат.
